Кращі переклади французької поезії

Передмова

Мистецтво поетичного перекладу завжди вважалося справою елітною. Дехто вважає, що поезію не можна перекласти. Ліцеїсти роблять тільки перші кроки у цьому напрямку. Чи легко це робити? Спробуйте самі і ви переконаєтесь на власному досвіді, що це важка, але така цікава і захоплююча робота.
Сподіваємось що наступні видання “Перлин” поповняться творчими доробками тих, хто щойно почав вивчати французьку мову – мову П.Верлена, Ж.Превера, Е.Верхарна.
Деякі твори друкуються у збірці з двома – трьома перекладами для того, щоб читач міг сам пересвідчитись, чий переклад кращий.
Приємно зазначити, що кілька віршів було перекладено на українську мову вперше.

Микола Ручка, викладач
французької мови ліцею
при ДонДУ


Chanson d`automne
Les sanglots longs
Des violons
De l`automne
Blessent mon cœur
D`une langueur
Monotone.
Tout suffocant
Et blême, quand
Sonne l`heure,
Je me souviens
Des jours anciens
Et je pleure;
Et je m`en vais
Au vent mauvais
Qui m`emporte
Deça, delà,
Pareil à là
Feuille morte.

* * *
Осенних скрипок
Долгие стенанья
Мне ранят сердце
Тихим завываньем,
Удушливым
И бледным, и когда
Мой час пробьет,
Былое вспомню…
Слез поток лицо мне
Захлестнет.
Холодный ветер
Силой злой
Овладевает мной,
И я лечу туда, сюда,
Как лист сухой.
Перевод Валерии Белиной, 1991 год


Paul Eluard
Et un sourire

La nuit n'est jamais complète
Il y a toujours puisque je le dis
Puisque je l'affirme
Au bout du chagrin une fenêtre ouverte
Une fenêtre éclairée
Désir à combler faim  à satisfaire
Un cœur généreux
Une main tendue une main ouverte
Des yeux attentifs
Une vie la vie à partager.

* * *
Беспросветность ночей – ложь.
И я верю, что ты найдешь
Через беды и мрак пройдя,
Свет в окне, там где ждут тебя
И мечту стремись обрести,

Чтобы с ней по жизни идти.
Нужен голод – чтоб утолить
Сердце нужно – чтобы любить.
И всегда найдутся глаза,
Чтоб "Я жизнь разделю" – сказать.
Перевод Екатерины Сокруты

Jacques Prévert
Pour toi, mon amour

Je suis allé au marché aux fleurs
Et j`ai achete des fleurs
Pour toi, mon amour.

Je suis allé au marché aux oiseaux
Et j`ai acheté des oiseaux
Pour toi, mon amour.

Je suis allé au marché à la ferraille
Et j`ai acheté des chaînes,
De lourdes chaînes
Pour toi, mon amour.

Et puis je suis allé au marché aux esclaves
Et je t`ai cherchée,
Mais je ne t`ai pas trouvée,
Mon amour.

* * *
Я пішов на ринок квітів
І купив всі квіти –
Це для тебе, чарівнице,
Ти ж – найкраща в світі!

Я пішов на ринок птаський
І купив пташину –
Це для тебе, чарівнице,
Ти ж – моя єдина!

Я пішов в малу крамницю
І купив кайдани –
Це для тебе, чарівнице,
Ти ж – моя кохана.

Я пішов на ринок рабський
І шукав повсюди
А тебе… тебе нема там…
Де ж ти, мила, люба?

Переклад Марійки Перетятько


* * *
Ich bin in den Blumenmarkt gegangen
und dir die Blume gekaufen.
Für dich, meine liebe, für diese Augen.
Ich bin in den Vogelmarkt gegangen
und dir die Vogel entgesehieden –
Für dich, meinen Nestling, meine liebe.
Ich bin in den Eisenmarkt gegangen
und dir die Fesseln gekaufen,
die schwese Fesseln gеkaufen, –
für dich, meine liebe bezaubernd.
Ich war in den Sclavenmarkt.
Dort habe ich dich gesuchen,
Aber du warst in den lange Abfahrt
Weil, da habe ich dich nicht gerufen.

Переклад Катерини Раскосової


Mon portrait

Vous me demandez mon portrait,
Mais peint d’après nature;
Mon cher, il sera bientot fait,
Quoique en miniature.

Je suis un jeune polisson,
Encore dans les classes;
Point sot, je le dis sans façon
Et sans fades grimaces.

Onc il ne fut de babillard,
Ni docteur en Sorbonne –
Plus ennuyeux et plus braillard,
Que moi-meme en personne.

Ma taille à celles des plus longs
Ne peut etre égalée;
J’ai le teint frais, les cheveux blonds
Et la tete bouclée.

J’aime et le monde et son fracas,
Je hais la solitude;
J’abhorre et noises, et débats,
Et tant soit peu l’étude.

Spectacles, bals me plaisent fort,
Et d’après ma pensée.
Je dirais ce que j’aime encore…
Si n’étais au Lycée.

Après cela, mon cher ami,
L’on peut me reconnaitre:
Oui ! tel que le bon Dieu me fit,
Je veux toujours paraitre.

Vrai démon pour l’espièglerie,
Vrai singe par sa mine,
Beaucoup et trop d’étourderie.
Ma foi, voila Pouchkine.
1814 А. С. Пушкин

* * *
Ви мій портрет прохали,
Змальований з натури.
Спишу вам все, що маю,
Але в мініатюрі.
Пустун я жартівливий,
На лавці ще шкільній,
В розмові я сміливий,
Й не тільки в ній одній,
Та менше галасує
І доктор із Сорбонни:
Так щиро лементує
Лише моя персона.
Обличчя колір просто
Чудовий: я білявий,
Та невисокий ростом
Й волосся кучеряве.
Юрба дарує щастя,
Самотністю гордую,
Навчання же почасти,
Спір, лайку не шаную.
Я в захваті від балу,
Спектаклів, може ще я
Згадав би так немало…
Якби не був в Ліцеї.
Оце мої ознаки.
Який насправді я.
Ви можете впізнати:
Лист – поміч вам моя.
Візьміть чорта в утіхах
Із мавпячим лицем,
Додайте безліч сміху –
І буде Пушкін це.
Переклад Марійки Перетятько

* * *
Вы просили портрет у меня,
Написанный только с натуры!
Мой друг, он готов сего дня,
Но, правда, в миниатюре…

Да, я – молодое смятенье
На школьной неровной скамье,
Не глуп – уж какое стесненье…
Кривлянье – на что оно мне?

Не бывало ни сорванца,
Ни доктора из Сорбонны,
Ни суетливого юнца
Крикливее моей персоны!

Пусть долговязым я не рос –
С другими мне и не сравниться!
Но свеж лицом, русоволос,
И кудри начинают виться!

О, мне так сладок шум толпы,
А в одиночестве – несчастье.
Мне претят споры – так глупы!
Да и учение… отчасти!

Балы, спектакли я ловлю,
И если говорить честнее,
То я сказал бы, что люблю…
Сказал! Когда б не был в Лицее.

Мой друг, из этих вот примет
Узнать меня совсем не сложно!
Таким, я Богом пущен в свет,
Другим быть просто невозможно.

Я – бес в сомнительных делах,
Лицом я – ужас сущий,
Играет ветер в волосах…
Таков сегодня Пушкин!
Перевод Екатерины Сокруты


Théophile Gautier


Fumée

Là – bas, sous les arbres s'abrite
Une chaumière au dos bossu;
Le toit penche, le mur s'effrite
Le seuil de la porte est moussu.

La fenêtre un volet la bouche;
Mais du taudis comme au temps froid
La fiéde baleine d'une bouche
La respiration se voit.

Un tire – bouchon de fumée,
Tournant son mince filet bleu
De l'âme en ce bouge en fermée

* * *
Я возвратился под сень деревьев
К покинутой хижине покосившейся,
С покрытыми мхом порогом и дверью,
Крышей горбатой, стеной обвалившейся.

Оглянулся кругом: холодно, зябко.
Лачуга заброшена, всеми забытая,
Изломана ветром у дома ограда,
Дыханье горячее, время убитое.

Пыльная пробка из-под шампанского,
Омут синеющий, зовущий в дорогу.
Душа шевелится, играет красками,
Дверь запирает, ведущую к Богу.

Перевод Наташи Ромашки