Статті, виступи на семінарах та конференціях

Робота з обдарованними дітьми у процесі вивчення
іноземних мов як шлях до Європи
Головною метою навчання iноземної мови в сучаснiй школi (незалежно від того, перша вона чи друга) є розвиток особистості учня, здатного використовувати iноземну мову як засiб спiлкування в дiалозi культур, якщо він прагне брати участь у мiжкультурнiй комунiкацiї цiєю мовою, самостiйно вдосконалюватися в iншомовнiй мовленнєвій діяльності.
Ліцейський етап навчання є завершальним у вивченні іноземних мов, і саме він має забезпечити високий рівень володіння мовою. Можливість живого спілкування із іноземцями, необхідність писати приватні та офіційні листи, заповнювати анкети, бланки документів, складання мiжнародних iспитiв і т.п. мотивують учнів до активного усного та письмового опанування комунікацією в іноземній мові.
Робота з обдарованими учнями в школах нового типу відрізня­ється від роботи , розрахованої на дітей із середніми можливостями. Учитель у школі нового типу вже не є авторитарним носієм знань, він перетворюється на консультанта, старшого порадника, який заохочує та залучає учня до навчальної та пошукової діяльності, сприяю­чи розвиткові особистісних характеристик учня — повноправного учасника творчого навчального процесу. Але авторитетне слово вчителя має величезне значення при роботі з обдарованими дітьми. Для того щоб досягти успіху у вчителя та його підопічних має бути сформульована основна спільна мета.
Організовуючи проблемне на­вчання, ми прагнемо створити для учня ситуацію вина­хідництва, аби ліцеїст са­мостійно здобував відповідні знання. Беручи участь у бесіді, виконуючи самостійну роботу, учень, як самостійно, так і під керівництвом учителя, виявляє творчий підхід до засвоєння но­вого навчального матеріалу. На основі засвоєного базового матеріалу учневі пропонується практичне завдання, для розв'язання якого необхідні нові, додаткові знання, що стають предметом вивчення. Таким чи­ном створюється проблемна ситуація, ситуація "ускладнення". Наприклад, при вивченні теми "La vie des jeunes" пропонується ситуація: "Étudiant en France, vous partagez un appartement. Mais votre colocataire ne fait jamais le ménage. Que faites-vous pour que les choses changent ?". Як додатковий матеріал учень може використовувати аудіокурс "DELF. B 2"; тексти з підручників "Le français. Et puis"(Швейцарія); журнальні та газетні статті. Така робота сприяє передусім ви­сокій зацікавленості учня у на­вчанні, а по-друге, є дійовим за­собом розширення словникового запасу, ознайомлення з фразео­логічними зворотами і формами, розвитку мовленнєвих навичок учня, опрацювання граматичного матеріалу.
Як відомо, одним із найбільш ефективних психологічних прийомів є так званий метод стимуляції. При цьому методі ми ставили основну мету — пробудити в душі старшокласника бажання довести всім, що ти дуже здібний, ти навіть геніальний і ти маєш продемонструвати це на найвищому рівні вимог. Наша кінечна ціль полягає в тому, щоб учень сам мобілізував свої власні сили для підготовки та вдалого виступу в олімпіадах, конкурсах, турнірах и тим самим навчився долати і в майбутньому життєві перепони. При застосуванні цього методу особливо значимим є слово вчителя, його підтримка. Перемога завжди сприймається дітьми саме як перемога — вони стають впевненими в собі та своїх силах. Дорослі повинні постійно підтримува­ти дітей у формуванні їхньої по­зитивної "Я-концепції", знижува­ти їхню зайву критичність щодо себе.(Кращого прикладу ніж Валерія Кисельова годі й шукати)
На нашу думку, до участі в турнірах, олімпіадах, науково -пошуковiй роботi учнів спонукають як зовнішні так і внутрішні чинники.
Розвиток пізнавальних здібно­стей і навичок обдарованої дити­ни тісно переплітається із твор­чим застосуванням цих здібнос­тей на практиці і тому може роз­глядатися тільки в комплексі з ос­таннім. Пізнавальні здібності є тим фундаментом, на якому мож­на реалізувати на досить високо­му рівні свій креативний по­тенціал. Тому подальша робота провадиться вже в напрямку роз­витку творчих здібностей ліцеїста з опорою на вміння са­мостійно робити висновки, буду­вати гіпотези. Найбільш вдалою формою роботи, яка б спонукала до такого виду дослідницької діяльності, є участь у наукових конкурсах, які проводяться Малою Академією наук (МАН) України, ліцейським науковим товариством (ЛНТ). Значимість науково-пошукової дiяльностi для учнів незаперечна. Хоча ця робота вимагає багато зусиль і часу, вона того варта.
Матеріал і тема для написання наукових робіт добираються в ході індивідуальних занять з уч­нями. Головними критеріями від­бору є особиста зацікавленість уч­ня у темі, його впевненість у своїх си­лах і прагнення довести справу до кінця, що в свою чергу стимулює мотиваційний компонент у роботі з обдарованими ліцеїстами.
Наприклад, логічним продов­женням теми, яку вивчали на індивідуальних заняттях "Порівняння у французькій мові", стала тема на­уково-дослідницької роботи "Французькі та українськi фразеологiзми з назвами тварин", яка завдяки своїй ак­туальності для даної вікової кате­горії учнів, новизні й широкому простору для дослідницької діяльності викликала у Валерії Кисельової жвавий інтерес і дала їй можливість здобути перше місце в області та друге в Україні.
З року в рік наші учні вносять до ліцейської скарбнички 3-4 дипломи ІІІ та ІV етапів Всеукраїнських олімпіад , ІІ та ІІІ етапів МАН з іноземних мов. Ми маємо значні напрацювання та вагомий досвід в цих напрямках роботи і на практиці переконалися в її важливості і для конкретного учня, і для вчителя, і для навчального закладу взагалі.
Позакласна робота з іноземної мови є невід’ємним складником всього процесу навчання іноземних мов. Оскільки новою метою навчання іноземних мов в сучасних умовах стає формування комунікативної компетенції, роль позакласної роботи в умовах сучасної школи зростає.
Нестандартні форми проведення позакласної клубної роботи надихають учнів на самовдосконалення: пошук даних для заповнення інформаційної прогалини, поглиблення знань, розвиток мовної та мовленнєвої компетенції. Важливу роль у формуванні компетентностей відіграє євроклуб «Поліглот». Клуб був створений ще 12 років тому. Самі діти запропонували створити таке творче об’єднання, де можна було б не тільки вивчати кілька іноземних мов, а й вільно застосовувати їх у практиці. Ініціатива була підтримана директором ліцею Алфімовим В.М.. На відміну від інших видів позакласної групової роботи з іноземної мови, діяльність клубу «Поліглот» розрахована на більшу кількість учнів, які можуть бути як постійними членами клубу, тобто відвідувати всі засідання і брати активну участь у їх підготовці, так і «асоційованими» членами, і в цій якості брати участь в окремих засіданнях або акціях, якщо вони спеціально запрошуються або бажають стати частиною аудиторії.
Засідання клубів мають яскраву, оригінальну форму, наприклад: презентація газети чи журналу, заочна подорож, «Пісенний меридіан». Саме «Пісенний меридіан» допоміг творчо розкритися багатьом талановитим дітям, серед яких: Юлія Лабата, Яна Яценко, Владислав Скульський. Ольга Волкова професійно займалася бальними танцями, заспівала вперше на «Пісенному меридіані».
Ольга Шубіна та Олена Кравцова двічі ставали лауреатами, а Денис Пархоменко абсолютним переможцем І Міжнародного фестивалю французької пісні, що проводив Альянс Франсез за підтримки Посольства Франції в Україні у 2006, 2007 роках.
Двічі нас запрошували на відкриття Всеукраїнської студентської олімпіади з французької мови, ми брали активну участь у підготовці та проведенні Свята Франкофонії Донеччини.
Зупинюсь на інших формах роботи євроклубу «Поліглот». Турніри поліглотів, які проводить клуб, є відносно новою масовою і неординарною формою роботи з обдарованими дітьми. Переможницею першого турніру у 1998 році стала п’ятнадцятирічна Ганна Сербіненко, яка показала прекрасне володіння сімома мовами. Нині Ганна мешкає в багатомовній Швейцарії, говорить 12-ма мовами, а брат Володимир, теж наш ліцеїст, знає 14 мов.
Турніри давно стали знаковими не тільки для ліцею, а й для учнів та вчителів міста та Донецької області.
Досвід проведення турнірів красномовно свідчить про те, що учасники турнірів поліглотів у нашому ліцеї вирізняються серед інших високим рівнем загальної ерудиції та навчальних компетентностей з мов. Завжди були й будуть ті, хто скептично ставиться до олімпіад, конкурсів, турнірів, і ті, хто розуміє значимість такої роботи і віддає їй свої сили.
Ми на практиці переконалися в її важливості і для конкретного учня, і для вчителя, і для навчального закладу взагалі.
Для підготовки та проведення турнірів та конкурсів ми залучаємо найкращих мовників Донеччини та закордонних колег.
Використання літературних перекладів на уроках та у позаурочний час є унікальним засобом розвитку образного мислення ліцеїстів. Ліцеїсти не тільки перекладають твори Поля Верлена, Жака Превера, на рідну мову, але й самі пишуть твори французькою. Багато уваги клуб приділяє видавницькій діяльності. Всі завдання для поліглотів були зібрані у книжечках, що ми надрукували. Кожного року ми доповнюємо наші видання двома-трьома мовами. Таким чином до 14 європейських мов ми додали 3 азійські.
Вже кілька років видаються газети «Поліглот», «ASTRA» та «Mon Ami Français». Ми активно співробітничаємо з міцевими мас-медіа.
Не менше уваги приділяємо і стінній пресі. Про її ефективність красномовно свідчить те, що біля стендів «Поліглот», «ASTRA» завжди людно. Матеріали, що публікуються, викликають жвавий інтерес у дітей, колег, батьків, у гостей ліцею.
Форми та зміст діяльності клубу «Поліглот» отримали безліч схвальних відгуків не тільки у нас, а й поза межами України. Фахівці із Німеччини, Франції, Великої Британії, Іспанії, Перу, Швейцарії, США високо оцінили нашу роботу.
Сучасний стан і пріоритетні напрями викладання іноземної мо­ви спрямовують учителя на формування в учнів таких компетентностей, що можуть бути використані ними у подальшому житті. Тому чільне місце у контексті нових освітніх технологій посідає проектна діяльність ліцеїстів як ефективний засіб максималь­ного наближення особистості до реального життя та залучення її до розв'язання конкретних завдань у просторі міжособистісного та ділового спілкування і співпраці. Використання Інтернет – технологій у клубі „Поліглот” зробило можливим участь ліцеїстів у міжнародних проектах, сприяє постійному прямому спілкуванню ліцеїстів із їхніми ровесниками - носіями мов за кордоном, участі членів клубу у Всеукраїнських змаганнях з європейської інтеграції.
Участь у французько-українському проекті з екології, що проводили Французький культурний центр м. Донецька та Посольство Франції в Україні, де ми посіли третє місце, приніс не тільки моральне задоволення, а й невелике матеріальне заохочення (словники, підручники, відеокасети, диски ).
Звичайно, робота з обдарованими учнями розробка опор, структур, схем, мультимедійних презентацій – розробок із програмних тем, власних фільмів потребує багато додаткового часу. Це копітка, нелегка справа. Однак, як писав Л.М.Толстой, «чим легше вчителю вчити, тим складнiше учням учитися. Чим складніше вчителю, тим легше учневi». Ми охоче ділимося сучасною інформацією, ідеями, навчальними матеріалами та своїм досвідом із своїми колегами в місті та області, часто виступаємо на семінарах, конференціях, успішно проводимо відкриті уроки та педагогічні майстерні. Тільки за минулий навчальний рік мені пощастило вісім разів виступити перед колегами міста та області.
Ми розпочали впровадження Європейського Мовного Портфоліо у навчальний процес, узгодили його із календарним планом та навчально-методичним забезпеченням. Безперечно це ефективно сприяє формуванню різних компетенцій обдарованих учнів. Регулярна робота з усіма компонентами Європейського Мовного Портфоліо спонукає учня постійно оцінювати власну роботу: ставити мету, планувати її реалізацію, хід виконання, перевіряти та аналізувати відповідність результату меті. Мовне портфоліо ліцеїста сьогодні – це не просто папка досягнень, а багатоцільовий портфель, що включає самооцінку досягнень учня в процесі оволодіння іноземними мовами, демонструє навчальний продукт, розширяє можливості навчання та самоосвіти.
Учень свідомо бере на себе відповідальність за свій вибір та виконання запланованої роботи. Дворічний досвід використання мовного портфоліо показав, що можливості цієї технології дозволяють забезпечити перш за все особистісно – орієнтований характер навчання, а в центрі навчального процесу знаходиться учень, його пізнавальна та творча діяльність.
Не менш важливим є те, що в процесі навчальної роботи по вивченню другої чи третьої іноземної мови, організованої з використанням мовного порфеля, створюються умови, що дозволяюсь індивідуалізувати процес навчання, підтримувати навчальну мотивацію оволодіння іноземними мовами, формувати навчальну компетенцію, а також розвивати навички рефлексивної діяльності ліцеїстів.
Ручка Микола Іванович,
вчитель-методист вищої категорії,
президент євроклубу «Поліглот»,
голова методичного об’єднання
вчителів іноземних мов ліцею при ДонНУ.