Публікації

Ручка Микола Іванович,

голова методичного об’єднання вчителів
іноземних мов ліцею при ДонНУ

Шляхи формування комунікативних компетентностей у процесі вивчення іноземних мов


Компетентнісний підхід, задекларований в сучасній системі освіти на всіх рівнях передбачає формування здібності людини використовувати набуті знання та вміння для вирішення конкретних практичних задач.
На думку заступника директора Департаменту освіти, культури та спорту Ради Європи М.Стобарта комунікативна компетентність є настільки важлива в роботі та суспільному житті, що тим, хто нею не володіє, загрожує виключення із суспільства. Особливе місце він надає володінню кількома мовами, що набуває все більшого значення.
Одним із пріоритетних завдань, поставлених перед освітянами України Міністерством освіти та науки в цьому навчальному році є підготовка особистості, яка буде органічно адаптована у світі різноманітних зв’язків. Ось чому необхідно в освіті, а згодом і в суспільстві загалом, здійснити своєрідний «мовний прорив». Це означає, що всі громадяни мають опанувати державну мову як потужний національний, об’єднувальний чинник, а з іншого – кожен випускник повинен вільно володіти хоча б однією, а краще кількома іноземними мовами.
Іноземні мови мають широкі можливості щодо формування основних груп компетентностей учнів, зокрема комунікативної.
Головною метою навчання iноземної мови в сучаснiй школi (незалежно від того, перша вона чи друга) є розвиток особистості учня, здатного використовувати iноземну мову як засiб спiлкування в дiалозi культур, якщо він прагне брати участь у мiжкультурнiй комунiкацiї цiєю мовою, самостiйно вдосконалюватися в iншомовнiй мовленнєвій діяльності.
Практичного результату навченості iноземної мови можна досягти передусiм у процесi особистiсно-комунiкативного навчання, яке передбачає й вирiшення завдань, пов’язаних з освiтою, вихованням та розвитком особистості учня. Формування компетентностей учнiв зумовлене не тiльки реалiзацiєю вiдповiдного оновленого змсту освiти, але й адекватних методiв і технологiй навчання. Перелiк цих методiв є досить широким, а можливостi — рiзноплановими, тому доцiльно окреслити провiднi стратегiчi1 напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всi випадки життя, звiсно, не iснує.
Старший етап навчання є завершальним у вивченні іноземних мов у загальноосвітній школі, і саме має забезпечити високий рівень володіння мовою – вільну усну та письмову комунікацію в межах тем, визначених програмою, розуміння нескладного мовлення носіїв мови, текстів різних жанрів і стилів.
Володіння усним та письмовим мовленням дозволяє реально використовувати знання іноземної мови у мовному середовищі. Ліцеїсти легко спілкуються із носіями мови як безпосередньо, так і за допомогою сучасних засобів комунікації. Головною метою при цьому залишається формування культури усного та писемного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження.
Можливість спілкування із іноземцями, необхідність писати приватні та офіційні листи, заповнювати анкети, бланки документів і т.п. мотивують учнів до активного усного та письмового опанування комунікацією в іноземній мові.
Організація навчального процесу на основі компетентнісного підходу передбачає:
· Використання знань, вмінь, навичок, що отримали учні в процесі вивчення інших предметів, їхнього життєвого досвіду.
· Набуття під час вивчення іноземних мов таких навичок та вмінь, які можуть бути використані в різних сферах діяльності.
Формуванню комунiкативної компетенцiї сприяють такi завдання:
• скласти план тексту, висловити основнi думки плану;
• інсценувати частину тексту;
• визначити вiдповiднiсть сказаного тому, що мiстить текст;
• визначити основну думку тексту, висловити своє ставлення до тексту та вiдображеної в ньому проблеми;
• дати характеристику героям тексту, оцiнку їхнiм вчинкам та думкам, погодитися чи не погодитися з думкою співрозмовника;
• скласти особисте висловлювання, виходячи з прочитаного, почутого.
Для виконання таких завдань пропонуємо учням логiкосинтаксичнi схеми, рiзнi опори (смисловi, змiстовi, вербальнi, iлюстративнi, схематичнi).
Правильно пiдiбраний дидактичний матеріал допомагає учням з недостатньою пiдготовкою швидше і правильнiше усвiдомити призначення лексико-граматичних структур пiд час освоєння лексики, навчання iншомовного спiлкування загалом.
Звичайно, розробка опор, структур, схем, мультимедійних презентацій – розробок із програмних тем, власних фільмів потребує багато додаткового часу. Це копітка, нелегка робота. Однак, як писав Л. Толстой, «чим легше вчителю вчити, тим складнiше учням учитися. Чим складніше вчителю, тим легше учневi». Ми охоче ділимося інформацією, ідеями, навчальними матеріалами та своїм досвідом із своїми колегами в місті та області, часто виступаємо на семінарах, конференціях, успішно проводимо відкриті уроки та педагогічні майстерні. Тільки за минулий навчальний рік мені пощастило тричі виступити перед колегами із області. Олена Георгіївна Продан, переможниця Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», у вересні цього н.р. провела відкритий урок для високих гостей із Греції.
Вихiдним моментом будь-якої діяльностi, а отже, й мовленнєвої, є мотив, який спонукає до діяльності. Комунікативна мотивація має неперевершене значення у навчаннi іноземної мови. Вона пов’язана iз задоволенням, яке отримують учні вiд користування мовою як засобом спiлкування. Забезпеченню комунiкативної мотивацiї сприяють такi чинники:
• доброзичлива атмосфера на уроцi;
• позитивний емоцiйний клiмат;
•довірливі взаємини мiж учителем i учнем, мiж самими учнями.
Варто зазначити, що вчитель має право виправляти всі помилки на рівні синтаксису, морфології та орфографії. Все ж ця процедура не повинна демотивувати учнів навіть у випадку значної кількості помилок.
Необхідно всіма засобами підтримувати та стимулювати мотивацію учнів до комунікації.
Не слід надавати занадто великого значення тим помилкам, які можуть бути виправленні учнем за допомогою словника та не дуже заважають комунікації. Як відомо, сучасні комп’ютерні програми автоматично знаходять та виправляють майже всі помилки. До виправлення та пояснення слід якомога частіше залучати самих учнів.
· Помилки, що стосуються ще не вивченого мовою матеріалу, вчитель має виправляти без коментарів.
· Загальні помилки, які вчитель обговорює в класі, мають залишатися анонімними.
· Особливу увагу слід приділяти вдалим самостійним формулюванням учнів, акцентуючи увагу на їхній оригінальності.
При оцінюванні відповідей учнів серйозними помилками слід вважати тільки ті, які неприпустимі на даному етапі навчання; помилки на щойно пройдений та повторений матеріал, а також помилки, що затрудняють комунікацію.
При організації контролю та оцінювання учнів учитель має усвідомити, що незрозуміло, недостатньо засвоєне, потребує уваги та додаткової роботи з учнями. При оцінюванні слід завжди робити акцент на досягненнях, позитивних моментах, а не на помилках.
Збалансоване використання методів навчання іноземній мові дозволяє організувати роботу вчителя із врахуванням всіх психо-лінгвістичних етапів народження мовлення, формальної та змістовної складових комунікативної діяльності.
У процесi навчання iноземної мови враховуємо особистiсні риси учнів:
• темперамент;
• здiбностi;
• навички самоосвітньої діяльностi;
• життєвий досвiд учнiв;
• сферу інтересiв;
• свiтогляд;
• емоційно-почуттєву сферу.
Під умінням спілкуватися усно ми розуміємо постійне використання діалогу, полілогу і монологу на уроці. Значну увагу вчителі ІМ ліцею приділяють проведенню нестандартних уроків, ділових та інтелектуальних ігор, круглих столів, дискусій. Нами розроблена система нестандартних уроків, які передбачають максимальне спілкування учнів та підготовлені дидактичні матеріали до уроків, розроблені варіанти карток з порівняльним перекладом. Ми активно залучаємо учнів до створення словників мовного етикету та конспектів труднощів.
Беручи до роботи нове і сучасне, не забуваємо і про розширення словникового запасу учнів через роботу із словниками, про усний опис картини, про складання словосполучень та речень, про роботу з відновлення деформованого тексту, про переклад текстів. Буквально з перших уроків ми підготували пам’ятки щодо адекватного спілкування і відпрацювали їх з дітьми з використанням конструкцій «Я вважаю», «Можливо», «На мою думку», «Я певен», «Дозвольте», тощо.
Наші учні можуть легко написати запрошення, привітання, оголошення.
Вони залюбки листуються іноземною мовою з ровесниками та нашими випускниками, що мешкають в інших країнах.
Робота по формуванню комунікативної компетентності дуже складна і вимагає від вчителя ІМ неабиякого терпіння та професіоналізму. Як би ретельно не було сплановано і проведено один урок іноземної мови, вiн ще не гарантує успiшності навчання. Якщо знання, отриманi на окремому уроцi з інших предметiв, можна використати без зв’язку з iншими уроками, то окремi навички iншомовного говоріння, коли інодi вдається сформувати їх на окремих уроках, не можна використати, оскільки мовленнева компетентнiсть — це система навичок.
Не слід, звичайно, забувати що робота по формуванню вмінь та навичок учнів, комунікативної компетентності продовжується у позакласній роботі.
Позакласна робота з іноземної мови є невід’ємним складником всього процесу навчання іноземних мов. Оскільки новою метою навчання іноземних мов в сучасних умовах стає формування комунікативної компетенції, роль позакласної роботи в умовах ліцею зростає.
Окрім головних щоденних турбот на плечі вчителя падають і додаткові навантаження – підготовка учнів до олімпіад, турнірів, участі у науково-дослідницькій роботі, проектній діяльності, тощо. Завжди були й будуть ті, хто скептично ставиться до олімпіад, конкурсів, турнірів, і ті, хто розуміє значимість такої роботи і віддає їй свої сили.
Ми на практиці переконалися в її важливості і для конкретного учня, і для вчителя, і для навчального закладу загалом.
З року в рік наші учні вносять до ліцейської скарбнички 2-3 дипломи ІІІ та ІV етапів Всеукраїнських олімпіад. Ми маємо значні напрацювання та вагомий досвід в цих напрямках роботи й на практиці переконалися в її важливості і для конкретного учня, і для вчителя, і для навчального закладу взагалі. Участь у французько-українському проекті з екології приніс не тільки моральне задоволення, а й невелике матеріальне заохочення (словники, підручники, відеокасети, диски ).
Використання літературних перекладів на уроках та у позаурочний час є унікальним засобом розвитку образного мислення ліцеїстів.
Наші учні не тільки перекладають твори Верлена, Шекспіра, Гейне на рідну мову, але й самі пишуть твори англійською, німецькою чи французькою.
Нестандартні форми проведення позакласної клубної роботи надихають учнів на самовдосконалення: пошук даних для заповнення інформаційної прогалини, поглиблення знань, розвиток мовної та мовленнєвої компетенції.
Важливу роль у формуванні комунікативних компетентностей відіграє Євроклуб «Поліглот». На відміну від інших видів позакласної групової роботи з іноземної мови, діяльність клубів «Поліглот» розрахована на більшу кількість учнів, які можуть бути як постійними членами клубу, тобто відвідувати всі засідання і брати активну участь у їх підготовці, так і «асоційованими» членами, і в цій якості брати участь в окремих засіданнях або акціях, якщо вони спеціально запрошуються або бажають стати частиною аудиторії.
Засідання клубів мають яскраву, оригінальну форму, наприклад: презентація газети чи журналу, заочна подорож, «Пісенний меридіан». Саме «Пісенний меридіан» допоміг творчо розкритися багатьом талановитим дітям, серед яких: Олена Кравцова, Владислав Скульський. Ольга Волкова професійно займалася бальними танцями, заспівала вперше на «Пісенному меридіані».
Ольга Шубіна двічі ставала лауреатом Національного конкурсу французької пісні, а Денис Пархоменко став абсолютним переможцем міжнародного фестивалю французької пісні у 2006 році.
Двічі нас запрошували на відкриття Всеукраїнської студентської олімпіади з французької мови, ми брали активну участь у підготовці та проведенні Свята Франкофонії Донеччини.
Зупинюсь на інших неординарних формах роботи євроклубу «Поліглот». Турніри поліглотів, які проводить євроклуб «Поліглот», є відносно новою масовою формою роботи з обдарованими дітьми. Турніри давно стали знаковими не тільки для ліцею, а й для учнів та вчителів міста та Донецької області.
Досвід проведення турнірів красномовно свідчить про те, що учасники турнірів поліглотів у нашому ліцеї вирізняються серед інших високим рівнем загальної ерудиції та навчальних компетентностей з мов.
Форми та зміст діяльності клубу отримали безліч схвальних відгуків не тільки у нас, а й поза межами України. Фахівці із Німеччини, Франції, Перу, Швейцарії, США високо оцінили нашу роботу. Для підготовки та проведення турнірів ми залучаємо найкращих мовників Донеччини.
Що ж спонукає колег-однодумців при їхній надмірній зайнятості витрачати час ще й на підготовку і проведення турніру?
Мотиви можуть бути такими:
· потреба вчителя в професійній самореалізації та інтелектуальній творчості;
· пошук шляхів зацікавлення учнів своїм предметом;
Дуже важливо, щоб головним стимулом для участі в турнірах стала внутрішня мотивація вчителя та бажання учнів.
Турніри дають можливість проявитися дітям з високим рівнем креативності, які в силу багатьох причин залишаються за бортом олімпіад.
На нашу думку, до участі в турнірах поліглотів учнів спонукають такі зовнішні та внутрішні чинники:
· велика зацікавленість учнів вивченням мов, потреба у поглибленні знань та розширенні світогляду;
· нагальна потреба дітей у застосуванні набутих знань;
· самовираження, самоствердження в очах ровесників, батьків та вчителів.
Значимість турнірів для учнів-поліглотів незаперечна. Хоча ця робота вимагає багато зусиль і часу, вона того варта.
Багато уваги клуби приділяють видавницькій діяльності. Всі завдання для поліглотів були зібрані у книжечках, що ми надрукували. Вже кілька років видаються газети «Поліглот», «Ліцейські відомості», «ASTRA», журнали «Странник» та «Mon Ami Français».
Не менше уваги приділяємо і стінній пресі. Про її ефективність красномовно свідчить те, що біля стендів «Поліглот», «ASTRA» завжди людно. Матеріали, що публікуються, викликають жвавий інтерес у дітей, колег, батьків, у гостей ліцею.
На завершення слід сказати, що нам потрібно вже сьогодні розпочати впровадження Європейського Мовного Портфоліо у навчальний процес, узгодити його із календарним планом та навчально – методичним забезпеченням, що ефективно сприятиме формуванню комунікативної компетенції учнів.
Регулярна робота з усіма компонентами Мовного Портфоліо спонукатиме учня постійно оцінювати власну роботу: ставити мету, планувати її реалізацію, хід виконання, перевіряти відповідність результату меті. Впровадження Мовного Портфоліо в практику загальноосвітньої школи чи ліцею – це шлях до підвищення мотивації до предмета «іноземна мова», до усвідомлення відповідальності учня за своє іншомовне навчання.